«Чистота – запорука здоров`я». Цей вираз можна почути в різних життєвих ситуаціях, але особливого сенсу він набуває у стоматологічній практиці. Ми зібрали для вас корисну інформацію щодо дезінфекції та стерилізації, спираючись на рекомендації профільних організацій American Dental Association (ADA) та Center for Disease Control and Prevention (CDC), а також на наш досвід взаємодії з практикуючими українськими стоматологами.

Стоматологічний інструмент Meddins призначений для щоденної комфортної та ефективної роботи протягом тривалого часу. Щоби запобігти інфікуванню та попередити передчасну появу корозії, слід дотримуватися правил щодо дезінфекції та стерилізації. Це багатоетапна робота, яка вимагає суворого дотримання стерилізаційних протоколів і чіткого алгоритму дій.  Необхідно врахувати кожен етап обробки, провести проби, ретельно перевірити якість очищення. Крім того, потрібно правильно вибрати обладнання і дезрозчини, витримати час.

 У стоматології лікареві доводиться тісно контактувати з пацієнтом. Будь-який огляд чи інша маніпуляція передбачає взаємодію зі слизовими тканинами, які можуть бути уражені інфекцією. Тому дотримання гігієни та стерилізація в стоматології – правило №1. 

Вимоги до стерилізації стоматологічного інструментарію регулюються МОЗ України. Задля безпеки інших пацієнтів і персоналу, слід суворо дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і правил безпеки.

Американські центри з контролю та профілактики захворювань (Center for Disease Control and Prevention, CDC) об’єднують предмети догляду за пацієнтами у три категорії :

1. Критично важливі інструменти, які контактують безпосередньо з відкритими ранами ротової порожнини, розкритими каріозними порожнинами та проникають в м’які тканини. Ця категорія включає елеватори, шпателі, бори, наконечники, хірургічні інструменти та пародонтальні скалери.

2. Напівкритичні інструменти, що контактують зі слизовими оболонками або неушкодженою шкірою, наприклад, дзеркала для порожнини рота та стоматологічні наконечники. У цьому випадку використовується як стерилізація, так і хімічна дезінфекція.

3. Некритичні предмети, які контактують лише з неушкодженою шкірою. Для їх знезараження підходить найменш інтенсивна дезінфекція.

Критично важливі предмети слід стерилізувати завжди. Напівкритичні предмети також повинні оброблятись, за умови, що вони термостійкі. Американський центр також зазначає, що стоматологічні наконечники, хоча і вважаються напівкритичними, можуть забруднитися біоматеріалами пацієнта під час використання. Тому їх слід завжди стерилізувати після кожного використання.

Найпоширеніші методи стерилізації інструментів у стоматології:

1. Біологічна;

2. Фізична;

3. Мікрохвильова;

4. Ультрафіолетова.

До біологічних методів належать обробка твердих поверхонь інструментів із використанням природних протимікробних засобів. Вони підходять не для всіх виробів, оскільки не ефективні в боротьбі з деякими штамами вірусів, наприклад ВІЛ.

Фізична стерилізація – це обробка та знезараження інструментів під дією високих температур. Цей метод вважається найбільш надійним і безпечним, але він підходить лише для виробів, виготовлених з термостійких матеріалів. Термічна стерилізація стоматологічних інструментів виконується сухим і паровим способом.

Мікрохвильова дезінфекція актуальна при необхідності обробки невеликої кількості інструментів низької і середньої категорії інфекційного ризику. Цей метод швидко знезаражує поверхні інструментів, які не контактують з відкритими ранами.

Основні етапи стерилізації

Повний цикл стерилізаційної обробки включає  наступні етапи:

1.Дезінфекція

Будь-які стоматологічні інструменти (мова йде про вироби багаторазового використання) повинні проходити цю стадію обробки. Процес проведення дезінфекції для пластикових і керамічних наконечників і, наприклад, повністю металевих інструментів (скейлерів, елеваторів) фактично не відрізняється, за винятком вибору антисептиків.
Обробку можна проводити як вручну, так і за допомогою спеціального обладнання.  Хімічний стерилізатор має досить простий принцип роботи: достатньо скласти інструменти в спеціальний контейнер і опустити його в резервуар із дезінфікуючим розчином.

2. Передстерилізаційна обробка

Після обробки за допомогою хімічних антисептичних розчинів інструмент варто промити під водою (кожен окремо) та прополоскати. Після цього вироби промиваються в дистильованій воді. Для обробки суцільнолитих предметів та інструментів із гладкою поверхнею можна використовувати щітку. Вироби з насічками та абразивними поверхнями (наприклад, бори з алмазним напиленням)  оптимально обробляти в ультразвукових стерилізаторах.
Очищення за допомогою УЗ хвиль є простим та швидким способом передстерилізаційної обробки. Інструменти поміщають у резервуар апарату, потім туди додають дезрозчин і встановлюють  час. Обладнання працює автоматично і не потребує контролю з боку людини. Оброблені інструменти висушують та пакують.

3.Пакування

Даний етап актуальний при паровій стерилізації. Упаковка відбувається за допомогою спеціальних пакетів або пакувальних машин. Інструмент кладуть у пакет відповідного розміру, який потім щільно закривається.

4. Стерилізація

Упакований інструмент стерилізується в автоклаві за таким алгоритмом:

а) пакети складають на спеціальний піддон (вони повинні лежати паперовим шаром вгору і не перекривати один одного)

б) встановлюють необхідну температуру, час та режим обробки;

в) автоклавування відбувається автоматично.

Простерилізовані стоматологічні вироби зберігаються в упакованому вигляді в сухому місці.  Обробку використаних інструментів слід робити у захисних рукавичках.  Задля безпеки персоналу вироби очищують безпосередньо після їх використання.

 По завершенню стерилізації в апараті ви отримаєте абсолютно стерильний і сухий інструмент. Але іноді після автоклавування в пакеті залишається волога. Так виникає з двох причин: неправильне розташування інструментів на лотку або неправильна упаковка.

Що робити, щоб уникнути подібної проблеми:

1. Завжди розкладайте пакети на лотку папером вгору;

2. Стежте, щоб пакети не перекривали один одного, а вільно розташовувалися на лотку;

3. Між пакетами має бути невелика відстань для безперешкодної циркуляції пари.

Після автоклавування необхідно забезпечити правильне зберігання стерильного інструменту.

 Як показує практика, більшість міфів випливає з чуток, невірно інтерпретованого власного досвіду, а також з поширених помилок. Здоров’я і безпека понад усе, тому тільки факти, тільки суворе дотримання протоколів.

 Міф №1: стерилізаційні лотки/пакети можна «пакувати по повній»

За один раз обробити велику багато різних інструментів – адже це економія енергії і часу? Так, але робити цього не можна.

Американські центри з контролю та профілактики захворювань (Center for Disease Control and Prevention, CDC) рекомендують завантажувати лотки/пакети лише так, щоб всі сторони інструменту були відкриті до стерилізуючого агенту. Будь то водяний/хімічний пар або сухий жар. Оптимальним варіантом є стерилізаційні касети, які дозволяють досягти кращих результатів: в таких касетах є спеціальні відділення для інструменту, їх просто неможливо перевантажити.

 Міф №2: інструменти, що розкриваються, можна стерилізувати в будь-якому положенні

Ні, це не так. Щипці, затискачі і весь інший інструмент, який має шарнірні з’єднання, необхідно стерилізувати у відкритому вигляді, інакше про повноцінну обробку можна забути. Більш того, при стерилізації такого інструменту в закритому вигляді можна взагалі не досягти бажаного результату. При першому ж використанні відбудеться крос-контамінація – перехресне забруднення, передача інфекційних агентів від однієї поверхні до іншої предмету

 Міф №3: Можна не очищати інструмент перед автоклавуванням

Ні. Перед автоклавуванням необхідно обов’язково видаляти з інструменту частки матеріалів і органіку. Справа тут не тільки в тому, що автоклав – це не посудомийна машина і просто не може змивати такі забруднення. Та ж кров, що залишилася на інструменті, може стати своєрідним бар`єром, під яким бактерії переживуть обробку.

Також необхідно помістити використаний інструмент в дезрозчин або нанести на нього спеціальний гель/спрей, якщо його помити відразу після роботи неможливо. Результат – відсутність присохлих забруднень, з якими справлятися набагато складніше.

 Міф №4: ультразвукові ванни і дезінфектори видаляють не тільки органіку, а й матеріали

Ні. Всі матеріали – цементи, композити, склоіномери – треба видаляти з інструменту відразу після використання, прямо під час прийому. Інакше вони застигнуть, і зняти їх механічним методом буде досить складно. Набагато простіше протерти інструмент валиком, серветкою, марлею відразу після роботи.

 Міф №5: при стерилізації в упаковці можна обійтися без додаткового індикатора

Ні, індикатор всередину пакета слід класти обов’язково. Зовнішній індикатор покаже, наскільки добре пакет був оброблений зовні. Всередині ж, незважаючи на спеціальну «конструкцію» такої стерилізаційної упаковки, картина може бути зовсім іншою. Тому окремий індикатор  – обов’язковий елемент стерилізаційного протоколу. Як бонус, за допомогою такого індикатора ви можете з’ясувати, працює стерилізатор чи ні.

Всі інструменти повинні піддаватися передстерилізаційній обробці і стерилізації. Після зняття захисної упаковки нові вироби перед першим використанням повинні оброблятись аналогічно інструментам, які були у роботі.  Дотримання всіх правил передстерилізаційної підготовки та стерилізації – запорука безпеки медичного персоналу та пацієнтів, хорошої репутації  клініки, а також збереження інструментів.